- супровідник
- -а, ч.Особа, яка супроводжує кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
супровідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
супровідниця — і. Жін. до супровідник … Український тлумачний словник
провідник — 1 іменник чоловічого роду, істота супровідник; залізничник; керівник провідник 2 іменник чоловічого роду тіло, яке проводить тепло, звук, електрику … Орфографічний словник української мови
супроводжувач — а, ч., рідко. Те саме, що супровідник … Український тлумачний словник
провід — I пр овід воду, ч. 1) Елемент з єднання, зв язку електричних пристроїв, приладів, вузлів. •• Електри/чні проводи/ ізольовані або неізольовані провідники електричного струму з одного або кількох дротів. Зазе/млювальний про/від провідник з малим… … Український тлумачний словник
провід — 1 іменник чоловічого роду супровід; акомпанемент; керівництво; авангардна роль) провід 2 іменник чоловічого роду металевий провідник, дріт, призначений для передавання електричного струму * Але: два, три, чотири проводи провід іменник чоловічого… … Орфографічний словник української мови